Батьківська сторінка

Доброго дня, дорогі батьки!
Ця сторінка мого блогу для вас. Усі батьки хочуть , щоб їхні діти були здоровими,  слухняними , аби добре вчилися, і,  зрештою, виросли хорошими людьми. І як багато залежить здійснення цих ваших мрій, сподівань від вас самих, від нас, дорослих. Напевно, кожен із батьків хоча би раз задавав собі запитання: "А чи правильно я поступаю? Чи хороший я батько, чи хороша я матір для своєї дитини?" Спробуємо потрудитись над створенням особистості вашої дитини разом? Адже діти - це найцінніше, що в нас є. Можна жити поряд в одному будинку і бути для дитини чужим. Ми хочемо, щоб наші діти були щасливими. Якщо ви бачили старий фільм "Доживемо до понеділка", то неодмінно пам'ятаєте зміст твору на тему "Що таке щастя?", який написав головний герой. Твір з п'яти слів: "Щастя - це коли тебе розуміють". Зрозуміти дитину, допомогти їй цьому світі, іноді жорстокому, безжальному  - завдання батьків. Це непросто... Але можливо, якщо потрудитись. Адже виховання дитини - це важка праця. "Ми відповідаємо за тих, кого приручили" - так казав Лис у казці Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц".  Ми відповідаємо за тих, кого привели у цей світ...
Як навчитись любити дітей (майже всі впевнені, що це вміють), як зробити так,  щоб дитина  у будь-якому віці хотіла додому, хотіла бути поряд з найдорожчими їй людьми, про мистецтво любити на цій сторінці.

Запитання- відповідь

1. Скільки зошитів з математики треба завести і як їх вести?

Положення

про вимоги щодо ведення та перевірки

 зошитів з математики в загальноосвітніх навчальних закладах

I.  Загальні положення

1.1.         Дане Положення розроблено на підставі листа МОН України №1/9-529 від 27.12.2000р «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах», наказу МОН України №371 від 05.05.2008р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

1.2.         Положення визначає основні організаційні засади, порядок ведення та перевірки зошитів з математики.

1.3.         Ведення зошитів з математики учнями навчальних закладів з 5-го по 11-й клас є обов'язковим.

1.4.         У зошитах виконуються письмові класні, домашні та контрольні роботи .

 II.  Види письмових робіт учнів

2.1.    Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів є :

•         вправи та задачі з математики;

•         складання аналітичних та узагальнюючих таблиць, схем;

•         самостійні та контрольні роботи.

2.2.       Форми поточних та підсумкових письмових робіт:

•         контрольні роботи з різнорівневими завданнями;

•         контрольні роботи в тестовій формі;

•         комбіновані контрольні роботи;

•         самостійні роботи.

Поточні контрольні роботи мають на меті перевірку засвоєння вивченого програмового матеріалу. Зміст та кількість робіт визначається вчителем з урахуванням складності матеріалу, кількості годин на його вивчення, а також здібностей учнів класу.

Для проведення поточних контрольних робіт учитель може використовувати цілий урок або його частину.

Підсумкові контрольні роботи проводяться після вивчення найбільш значущих тем у відповідності до календарно-тематичного планування вчителя та згідно з Програмою.

Підсумкові контрольні роботи проводяться в кінці семестру, року.

Кількість, характер самостійних робіт та час, відведений на їх проведення, визначається вчителем.

 ІІІ. Кількість і призначення учнівських зошитів

 3.1. Для виконання класних і домашних робіт учні повинні мати таку кількість зошитів:

•  з математики 5 — 6 класи - два зошити;

•  з алгебри 7-9 класи - два зошити;

•  з алгебри та початків аналізу 10-11 класи - один зошит;

•  з геометрії 7-11 класи - один зошит.

3.2. Для контрольних робіт з математики передбачаються окремі зошити, які зберігаються в навчальному закладі протягом навчального року. В них виконуються контрольні та корекційні роботи:

в 5-6 класах - 1 зошит для контрольных робіт з математики;

в 7-11 класах - 2 зошити, з них один для контрольних робіт з алгебри (алгебри та початків аналізу) і один для контрольних робіт з геометрії.

3.3.          В разі використання зошитів з друкованою основою для перевірки навчальних досягнень учнів, вчитель повинен зберігати використані варіанти протягом навчального року.

3.4.          Самостійні роботи з математики учні можуть виконувати в робочих зошитах, в зошитах з друкованою основою, або на окремих аркушах.

 IV. Порядок ведення зошитів з математики

 Усі записи в зошитах учні виконують з дотриманням таких вимог:

4.1.         Писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом.

4.2.         Оформлення титульної сторінки зошита :   

Зошит

для робіт з математики(алгебри, алгебри та початків аналізу, геометрії)

учня(учениці)_______ А класу

загальноосвітньої школи №_  І-ІІІ ступенів

Прізвище та ім'я (в родовому відмінку)

4.3.         Зберігати поля з зовнішньої сторони.

4.4.         Вказувати дату виконання роботи : число цифрами, а місяць прописом.

4.5.         Вказувати, де виконується робота (класна чи домашня). Позначати номер вправи, задачі.

4.6.         Між останнім рядком даної письмової роботи та наступною роботою пропускати 4 клітини .

4.7.         Креслення виконуються олівцем (у випадку необхідності - із застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписуються ручкою.

4.8.         Невірні написи: літера, число чи знак закреслювати похилою лінією, частину слова, слово, вираз - тонкою горизонтальною лінією; угорі над виправленням надписується необхідна літера, слово, вираз; не виділяти невірні записи дужками. При виправленні не використовувати коректор.

 V. Порядок перевірки письмових робіт учителями

 5.1.        Зошити учнів, в яких виконуються класні та домашні роботи,
перевіряються:

•        з математики в 5 та 6 класах - один раз на тиждень у кожного учня (кількість перевірених робіт - не менше однієї на вибір вчителя);

•        в   7-9   класах   -   один   раз   на   два  тижні   у   кожного   учня (кількість перевірених робіт - не менше двох на вибір вчителя);

•        в   10-11    класах   -   один   раз   на   місяць  у   кожного   учня (кількість перевірених робіт - не менше двох на вибір вчителя).

Вчителі не повинні обмежуватись лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль.

Вчитель також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, вправу, побудову графіка тощо).

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми, але не менше, ніж один раз на місяць. До уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів, охайність ведення зошитів.

5.2.          Всі види контрольних робіт з математики перевіряються у всіх учнів.

5.3.          Перевірка контрольних робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку.

5.4.          У роботах, що перевіряються, вчитель позначає і виправляє допущені помилки, керуючись наступним:

•        при перевірці зошитів і контрольних робіт з математики тільки підкреслює і виправляє допущену помилку.

•        підкреслення і виправлення помилок здійснюється вчителем лише червоними чорнилами;

•        при виставленні балу за роботу вчитель керується критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до наказу МОН України №371 від 05.05.2008р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

5.5.      Результати контрольних, самостійних робіт обов'язково заносяться  до класного журналу.

За класні і домашні письмові роботи в журнал виставляються бали на вибір учителя.

5.6.       Після перевірки письмових робіт (контрольних робіт з різнорівневими завданнями, контрольних робіт у тестовій формі, комбінованих контрольних робіт) в контрольних зошитах проводиться корекційна робота.

2.МОН забороняє використання зошитів без дозволу

http://osvita.ua/school/37133

 

ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ:
ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ
Інтернет-загрози длядітей
Чим займаються діти вінтернеті?
Відповідальність батьків:як розібратися у проблемі
Як правильно організуватиі нтернет-життя дитини?
Технічні засоби захисту в інтернеті
Експерти рекомендують :поради зі нтернет-безпеки:
якщо вашій дитині від 5 до7 років.
якщо вашій дитині від 8 до10 років
якщо вашій дитині від 11 до14 років
якщо вашій дитині від 15 до18 років
Корисні ресурси
Гарячі контакти з інтернет-безпеки
Дізнайтеся більше: корисні сайти для батьків
Коротка пам`ятка для батьків

Про все це , шановні батьки, ви можете дізнатись тут:
http://bezpeka.kyivstar.ua/f/2/materials/the_benefit_for_parents/A5_Ukrainian.pdf

Батьківські збори

Народна педагогіка і розвиток математичного мислення у дітей

Народна педагогіка і розвиток математичного мислення у дітей

Серед українців з давніх давен  побутувало поважне ставлення до освіти. Батьки намагалися будь-що віддати своїх дітей у науку.

 Розумове виховання завжди було, є і буде невід'ємною складовою частиною української народної педагогіки. Українці завжди розуміли важливість розумового виховання. Розум, мудрість вважаються одними з найважливіших людських якостей. Це відображалось у фольклорі: "Гарна пташка пером, а людина розумом", "Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати", "Не бажай синові багатства - бажай розуму". Народ був переконаний, що від розуму, знань  залежить  успіх дитини у житті. Але розум - це не лише знання, а вміння застосовувати набуті знання на практиці, у житті.

Велике місце у розумовому вихованні належало розвитку математичного мислення. Батьки задавали своїм дітям загадки- задачі про членів родини, про тварин, птахів, пастухів. Ці цікаві задачки передавались із покоління в покоління і дійшли до наших днів.  Діти люблять такі загадки -задачі розв'язувати самі, задавати своїм рідним.  Ось приклади таких загадок-задач:

1. Дві матері, дві доньки та бабуня із внучкою скільки душ в сім'ї? (троє);

2. Скільки їх було: мати, дочка, брат, сестра, племінниця? (троє - мати, дядько, дочка).

Такі завдання вчили ще мислити логічно, вчили розбиратись у родинних стосунках.

Поширеними були і наступні задачі:

1.Летіли горобці, сіли на стовпці, як сядуть по одному - один горобець зайвий, як сядуть по два - один стовпець зайвий. Скільки було горобців і скільки стовпців?  (чотири горобці. три стовпці);

2.Пасли два хлопці поросят, і один каже другому:"Дай мені одне порося, то в нас буде порівну". Другий каже: "Дай ти мені одне, то в мене буде якраз удвічі більше, як у тебе" . По скільки було поросят? (5 і 7).

3. П'ять, п'ятнадцять, без двох двадцять, семеро, троє, ще й малих двоє. Скільки буде? (50)

4. Сім, сімнадцять, без двох двадцять, троє, ще й малих двоє.

5. Летіли гуси: один попереду, два позаду, два попереду, один - позаду. один між двома і троє вряд. скільки було гусей?

6. Летіли гуси, а назустріч їм гусак. 

-Здорові були, сто гусей. 

- Нас не сто. Щоб нас було сто, треба стільки, та ще пів стільки, та ще чверть стільки і ти один. Отоді й буде сто. То ж скільки було гусей?

7. В родині 5 братів. кожен має сестру. Скільки ж дітей у родині?

Народна педагогіка стверджує, що чим цікавіше навчання, тим  легше дитині навчатися. Тож, безумовно, прищеплювати любов до навчання необхідно змалечку.  І , звісно, це можна робити і  розв'язуючи математичні задачі, зокрема, цікаві, ті, які створив народ. І не має значення, чи ваша дитина - дошкільня, чи першокласник, чи учень середньої школи, такі задачі завжди є

 корисними.

 На завершення наших коротеньких "батьківських зборів" українська народна казка , записана Миколою Зінчуком у 2009 році від Карвацької Т. І.(1922 р.н.), мешканки с. Гулі Барського району Вінницької області. Прочитайте разом з дітьми. Дай, Боже, нашим діткам вирости мудрими!

"Іван-математик"

Іван-математик

Жив собі пан. У нього були слуги Іван та Гаврило. Щоб придобритись до пана, Іван попросив жінку, щоб вона запекла панові курку в подарунок. Жінка це все зробила, і поніс Іван до пана. Пан каже:

— То поділи, Іване, нам курку.

Став Іван ділити:

— Голова — панові, бо він голова. Хвіст — пані, бо вона іде за паном; ноги — паничам, щоб прудко бігали, крила — дівчатам, щоб танцювали і літали, а тобі, Іванище, ціле туловище.

Пан подякував Іванові і велів нагрузити повен віз збіжжя. Гаврило подивився, що Іван так багато отримав і наказав жінці запекти п’ять індиків. Запекла жінка. Пішов Гаврило до пана, а поділити не міг.

— Поклич Івана, він поділить.

Почали ділити, всіх шість, а індиків п’ять. Іван ділить і приказує:

— Пан, паня і індик — три; двоє паничів і індик — три; дві баришні і індик — три; два індики і Іван — три.

Подякував пан Іванові і дав знову повен віз збіжжя. А Гаврило не отримав нічого.

Дитяча агресія. Як запобігти їй? А якщо Ваша  дитина проявляє агресію? Подумаємо разом, що робити.

Працюючи вже немало часу у школі, я все частіше спостерігаю агресію у підлітків. Здавалося б на перший погляд спокійний , врівноважений підліток, раптом починає вести себе агресивно до оточуючих. Його може вивести з себе занизька оцінка на уроці, слово, репліка однокласника, на яке іншим разом він не звернув би уваги. А іноді це , здається, виявляється зовсім без причини (так, принаймні думаємо ми). При таких «нападах» агресії підліток може хапати чужі речі з парти однокласника, топтати їх, може вибігти з класу, може нагрубіянити, почне лізти у бійку або провокувати її. В інших ситуаціях цей підліток – нормальна дитина. з якою можна поговорити на різні теми, спокійно, не підвищуючи голосу. Про такі ж ситуації розповідають батьки. Є випадки, коли агресію проявляють вдома ті ж підлітки, які не стримуються і в школі, а є й інше. Вдома – спокійні. врівноважені, а от у школі буває по-різному.

То в чому ж причина агресії підлітків? Як вберегти наших дітей від неї?

На формування дитячої агресії впливають два чинники – родина і група, до якої належить підліток.

Психологи розрізняють аутоагресію (агресію. направлену на себе) і агресію, направлену на оточуючих. Прикладом ауто агресії може бути молодіжний рух емо, представники якого вважають себе нікому не потрібними. Наслідком аутоагресії часто стають самогубства.

Зазвичай дитяча агресія спрямована на членів родини, однокласників, інших людей. які оточують дитину.

Однією з причин агресії підлітка може бути надмірна опіка з боку матері. батька чи обох батьків, коли кожний крок підлітка контролюється, коли батьки не дають можливості дитині самому приймати рішення у тих чи інших питаннях. У таких випадках батьки або занадто моралізують, «дістаючи» своїх чад до печінок, розмовляють з ними , використовуючи лише неозначену форму дієслова або наказову. І, зазвичай, мало цікавляться, або й зовсім не цікавляться, чим живе їхня дитина.  У таких сім’ях дитина не поділиться з рідними своїми радощами і проблемами, бо вони рівно нічого не значать порівняно із дорослими проблемами, вони є дурницями порівняно з ними і вирішаться самі собою. А вони, проблеми такі, в більшості самі не вирішуються, вони лише накопичуються. Мамі (бабусі. татові…) здається, вони все роблять правильно: цікавляться, чи дитина вчасно поїла, чи не замочила ноги, чи вивчила уроки; обдзвонюють батьків однокласників, чи вони також пускають своїх дітей на спільну прогулянку. чи, може їхня дитина щось вигадала; підписують зошити за свого сина чи доньку , який вже далеко не першокласник (ну, у мами ж почерк гарніший), а то й у зошиті домашнє завдання можуть самі написати… Їм, люблячим, здається, що за все це їхні діти мають щодня дякувати, а вони раптом повстають!  І мама (і вся дорога родина)– в розпачі: «Я йому(їй) готова небо прихилити, а він (вона) мене не слухає, лається, мало не руку підіймає!» Стоп! А коли я (мама, тато…) останній раз просто посиділа із своїм сином чи донькою, обійнявшись, на дивані і говорила не про суп,  не про неприбрані книжки на столі, не винесене вчасно сміття, не про невивчені уроки, на про оцінки, бали? Коли ми разом сміялись над кумедним випадком, мультиком, а не обговорювали поміж супом і котлетою, який поганий мій однокласник, чи який несправедливий вчитель.

Отож і маємо агресію, коли ми вбиваємо у нашій дитині її «Я» своєю надмірною опікою, або, що гірше, взагалі самоусунувшись від виховання її.

Є ще одна проблема – агресія дітей із заможних родин. Адже у таких родинах зазвичай діти не мають ні в чому відмови. Отож ростуть розбещеними. Звісно, є багато заможних родин, у яких діти отримують належне виховання. Але мова саме про перших. Діти в таких родинах змалечку відчувають свою вищість, згодом вони стають такими собі «царками» «кумирами», яким всі повинні підкорятись і вдома, і в школі. Відчуваючи безкарність, такі підлітки проявляють ще більшу агресію, знущаються над молодшими і ровесниками та й, зрештою, усіма, хто їх оточує.

Як же уникнути, боротися з дитячою агресією? Та й чи можливо це взагалі?

Найперше, про що потрібно пам’ятати батькам, це те, що дитина – не є Вашою власністю.

Надайте своїй дитині свободу і самостійність.

У дитини. як і у Вас, повинна бути сторона життя, до якої Ви не можете вторгатись без її дозволу.

Частіше хваліть своїх дітей! За найменшу їхню перемогу, за вчинки, які Вам здаються не значимими.

Говоріть з дитиною! Багато говоріть! Розповідайте, можливо, щось із власного дитинства, про вчинки, які ви чинили, будучи дітьми і як ви вирішували свої дитячі проблеми, про справжні почуття. Повірте, такі розмови, таке спілкування дуже зближує.

Давайте оцінку не дитині, а її вчинкам. Не забувайте частіше казати дитині, як Ви нею пишаєтесь.

НЕ наказуйте дитині, а просіть допомоги ( до речі, вживайте при цьому «чарівні» слова). Він же ( чи вона) не в армії!

Навчіть знімати приступи агресії. Психологи радять, наприклад, порвати папір, зім’яти газету, порахувати до трьох ппам’ятаєте, як герой відомо фільму заспокоював себе: «Спокійно, Іпполіт, спокійно», можна побити «злу подушку» або, як казав Карлсон, і собі сказати, що «головне – спокій». Проявіть фантазію!

Стежте і контролюйте за тим, які передачі дивиться Ваша дитина по телевізору, які сайти відвідує в інтернеті. Це не означає, що відразу треба вимикати комп’ютер чи телевізор і кричати :«Що ти дивишся, займись ліпше уроками!» Нічого, крім агресії такий Ваш контроль не викличе. Обговоріть разом доцільність перегляду тієї чи іншої передачі, мультика, фільму. Постарайтесь переконати підлітка, що цей перегляд нічого корисного в собі не має і що без цього можна обійтись.

Будьте уважними до своїх дітей, спостерігайте за їхнім настроєм, цікавтесь їхнім життям, але обережно, як кажуть «не лізьте в душу». Знайдіть момент, коли дитина сама захоче відкритись. Спокій, щастя Вашої дитині у Ваших руках.

Освіта дитини -XXІ століття
Велика база мультфільмів українськю мовою

https://www.youtube.com/channel/UCYEA0vxmjI8FynI4QRqf64g